Титул лерда ґрунтується на стародавньому шотландському праві та звичаї й належить до категорії corporeal hereditament — тобто спадкового майнового права, що має безпосередній зв’язок із фізичною землею. Цей титул не може бути куплений або проданий окремо від землі, на відміну від британського титулу лорда, який залишається за власником навіть у разі продажу маєтку та переїзду в інше місце. Водночас титул лерда може успадковуватися і продаватися разом із землею.

Титул лерда є шотландським еквівалентом англійського сквайра в тому сенсі, що це почесний титул ввічливості, який не надає власникові права засідати в Палаті лордів.

Багато чоловіків-лердів натомість обирають англійський переклад lord, оскільки він більш відомий за межами Шотландії. Однак слід зазначити, що це не є рівнозначним англійському lordship, який належить до перства та є титулом вищої шляхти.

Lairdship of Blackwood є одним із найбільш визначних і добре задокументованих лердств у Шотландії. Воно існує з середньовічних часів, а у XVI–XVII століттях резиденція Блеквуд була феодальною баронією. Лерди Блеквуд залишили помітний слід в історії Шотландії та згадуються у шотландських легендах, народних піснях і шляхетній традиції, а сам район Блеквуд був їхньою рідною землею протягом багатьох століть. Ваша власність буде розташована в самому центрі маєтку Блеквуд, неподалік від місця, де колись стояв оригінальний Blackwood House.

Маєток Блеквуд був головною резиденцією впливової родини Weir / Vere від середньовіччя і аж до 1930-х років. Лорд Томас Маколей, видатний вікторіанський історик, описував цю родину як «найдовшу й найславетнішу лінію шляхти, яку бачила Англія». Родина де Верів мала французьке походження й пов’язується з меровінзькою кровною лінією.

Історія маєтку сягає часів Нормандського завоювання після битви при Гастінгсі у 1066 році, коли родина де Верів прибула до Британії з Франції. Ральф де Вер повстав проти Генріха II і був узятий у полон разом із Річардом Левове Серце у 1174 році. Згодом він уклав союз із королем Шотландії Вільгельмом I і отримав величезні земельні володіння в Ланаркширі. Ці землі стали відомі як маєток Блеквуд — найбільший маєток у Ланаркширі.

Ротальдус Вер або Ротхальд Вер був сенешалем або бейлі (управителем) Лесмагагоу у 1398–1400 роках.

Могила Джона Брауна, маєток Блеквуд

У XVII столітті лерд маєтку Блеквуд був прихильником ковенантерів, і в травні 1685 року ковенантер Джон Браун був застрелений неподалік від Blackwood House. Могила мученика розташована на території маєтку.

У 1733 році Кетрін Вір, спадкоємиця маєтку Блеквуд, вийшла заміж за високоповажного Чарльза Гоупа, і родинне ім’я було змінено на Hope Vere. У 1810 році родина найняла Джона Бегга на посаду управителя земель, і він мешкав у маєтку разом зі своєю дружиною Ізабеллою — молодшою сестрою національного поета Шотландії Роберта Бернса. Кажуть, що Бард був частим гостем маєтку.

Будинок Блеквуд (Blackwood House), нині втрачений; дата фотографії невідома

Теплиці в маєтку Блеквуд — історичне фото

У новітні часи історія маєтку Блеквуд та родини де Верів надихнула на створення фентезійної трилогії.