Лерда слід називати «Джон Сміт, Лерд [Назва маєтку]» або просто «Джон Сміт з [Назва маєтку]». Жінку-лерда, яка володіє маєтком самостійно, слід називати «Джейн Сміт, Леді [Назва маєтку]» або «Леді [Назва маєтку]».

Наслідник титулу лерда має право користуватися почесним титулом «The Younger» (скорочено Yr) наприкінці свого імені, а старша дочка, якщо вона є спадкоємицею, має право використовувати почесний титул «Maid of [Назва маєтку]» наприкінці свого імені. Жоден із цих титулів не належить до шляхетних чи перських звань.

Молодші діти лерда називаються «Містер Джон Сміт», якщо це син, і «Міс Джейн Сміт з [Назва маєтку]», якщо це донька. Артикль не використовується, а сполучник «з» обов’язково зберігається, щоб відрізнити ці титули від перства.

Формально лерда можна називати «The Much Honoured Джон Сміт з [Назва маєтку]», або «The Much Honoured Лерд [Назва маєтку]», або «The Much Honoured Джон Сміт, Лерд [Назва маєтку]».

Дружину лерда або жінку, що володіє маєтком самостійно, формально слід називати «The Much Honoured Джейн Сміт з [Назва маєтку]», або «The Much Honoured Леді [Назва маєтку]», або «The Much Honoured Джейн Сміт, Леді [Назва маєтку]».

У Шотландії звично писати лердам за їхнім титулом або назвою маєтку, а не за прізвищем. До імені на конверті не додають «Містер» чи «Esq».