Аристократію вважають найвищим суспільним класом після монарха, який особисто надавав ці титули. Раніше вони супроводжувалися феодальними та юридичними привілеями, і в жодній іншій країні Європи аристократи не мали такого значного впливу й не володіли стількома привілеями, як у Шотландії.

Британська аристократія складається з двох складових: перства (peerage) та джентрі (gentry). Перство має п’ять рангів у порядку спадної ієрархії: герцог, маркіз, граф, віконт і барон, і його представники носять титуловані звання.

Решта аристократії належить до джентрі. Баронети, лицарі, лерди та лорди маєтків (lords-of-the-manor) є носіями спадкових титулів, і хоча вони не належать до перства, вони становлять земельну шляхту — нижчу британську аристократію.

Передача титулів у Шотландії принципово відрізняється від передачі титулів в Англії. Англійські титули є титулами перства, належать до вищої шляхти та надають законодавчі привілеї — наприклад, право обіймати певні посади, зокрема в Палаті лордів. Шотландські ж титули, навпаки, є феодальними й традиційно передбачають зв’язок із володінням землею.

Саме тому англійські дворянські титули не можуть бути придбані (за винятком титулу lord-of-the-manor), тоді як шотландські титули можуть передаватися, якщо вони продаються разом із землею. Окрім титулу лерда, також можливо придбати феодальні титули барона та графа (хоча це зовсім інший ціновий рівень і такі титули не надаються компанією Historic Estates Ltd).